21 вересня відбувся реліз пригодницької гри kena: bridge of spirits, про яку я сьогодні і розповім. Проект, до слова, доступний прямо зараз на playstation 4, playstation 5 і персональних комп’ютерах. “кену” я проходив на pc з rtx 3080 ti всередині, а тому зміг гарненько все розгледіти в 4к-дозволі при максимальних налаштуваннях.

Почну, мабуть, з кращої частини kena: bridge of spirits, з її зовнішнього вигляду. У цій грі прекрасно виглядає буквально все, починаючи з оточення і закінчуючи ворогами. Багато хто порівнює побачене з мультфільмами disney і pixar, і я не можу обійти це порівняння стороною, адже воно не до кінця вірне. Рендеринг гри, який відбувається в реальному часі, виглядає трохи гірше, ніж заздалегідь отрендеренние ролики (яких тут в цілому хвилин 40-50), все ж використовуються різні методи. Так, в динаміці помітити відмінності фактично неможливо, але на статичних кадрах можна розгледіти деяку пикселизацию в волоссі і тінях на шкірі. Так, для цього потрібно вдивлятися, і так, я чіпляюся до дрібниць.

Якщо ж не бути мною, то можна сміливо заявити, що це, ймовірно, найкрасивіша гра 2021 року. Також смію припустити, що nvidia dlaa могло б зробити гру ще краще, як раз згладивши пикселизацию в волоссі і тінях, що вже впритул наблизило б геймплей до пререндерам. В іншому у мене ніяких претензій до графіку в “кені” немає і бути не може. Кена, інші персонажі, тлениші, самі локації, охоплені псуванням частини лісу (і не тільки лісу) – все виглядає просто незрівнянно.

Однак очікувати можливості спокійно досліджувати жахливо красиві локації не варто, адже в “кені” у вас є і противники, від яких необхідно позбавлятися. Допомагати героїні в цьому буде її вірний посох, а також милахи-тлениші.

На старті гравцеві доступні легкі і сильні удари посохом, енергетичний щит і перекати. Трохи пізніше до бою зможуть приєднуватися тлениші, посох можна буде використовувати в ролі лука, а сама кена навчиться кидатися бомбами з енергії, які сильно нагадують стазіс з dead space. Форма цибулі у посоху, до слова, також працює і як гак-кішка, але тільки при пострілах в спеціальні квітки на різних поверхнях.

Грав я на третій складності з чотирьох наявних в грі і відразу хочу відзначити, що бойова система зроблена добре і не викликає болю нижче спини через свою несправедливість, але вам доведеться змиритися з тим, що для бос-монстрів потрібно запам’ятовувати таймінги, щоб вчасно ухилятися і не отримувати по голові яким-небудь літаючим колодою-бумерангом (від нього, до речі, необхідно ухилятися двічі). На використаному мною рівні складності можна було відправитися на точку останнього збереження всього з декількох пропущених ударів, які не особливо складно пропустити, коли ще не встиг освоїтися з бойовою системою або не знайомий з патерном атак нового противника. Додаткових складнощів через криві хітбоксів або інших проблем з бойовою системою я не помітив.

Також фактично у всіх супротивників є слабкі місця, через які їх досить просто вбити, але рекомендую при першій же можливості прокачати у лука можливість сповільнювати час при прицілюванні, це здорово полегшить нанесення шкоди по вразливостях, які в “кені” представлені у вигляді добре помітних помаранчевих кристалів. У другій половині гри також з’являться вороги, вразливі точки яких відкриваються вибухом бомби.

До речі, про прокачування. Розвивати можна як саму кену, так і тленишів. Ніякої глибини в даній системі немає, але корисні навички є, а тому ігнорувати її не раджу.

Геймплей, однак же, не закінчується на боївці і розгляданні красивих локацій. Розробники також передбачили для гравців нескладні загадки з оточенням, завдання на пошук відсутніх предметів для отримання нагород, а також заховані по світу скрині, в яких можуть бути як нові тлениші, так і шапочки для них. Ніякого рідкісного лута в грі немає, як і системи екіпіровки. Всю гру героїня відбігає в одному вбранні і з однією зброєю (скінчик для посоху, однак же, за це є). Для більш ретельного дослідження світу, а також для подолання деяких перешкод героїні доведеться полазити по скелях, пострибати по камінню, а також скористатися допомогою маленьких чорних рабів друзів для перенесення важких предметів, ці хлопці напрочуд сильні.

А ось сюжетна частина у “кени” досить слабка. За історією нецікаво спостерігати, та й будь-яких пам’ятних персонажів я за весь час гри не зустрів. Кена просто всім допомагає і хоче дістатися до гори, ось і все. Так, сказати, що сюжету зовсім немає, буде неправильно, але на тлі того, скільки сил було вкладено в картинку, складається відчуття, що на хороший сценарій просто не вистачило грошей. В цілому сюжетка більше схожа на початок чогось більшого. Нас знайомлять з правилами світу і кеною, але не більше того.

Що ж до оптимізації гри, то в 4к на максимальних налаштуваннях rtx 3080 ti спокійно вимальовує 60 кадрів при 60-70% навантаження на відеочіп. Також я додатково трохи побігав по світу “кени” вже з gtx 1060 і при 1080p-дозволі з тими ж настройками якості. Тут вийшло 42 кадри в середньому і 5 гб з’їденої відеопам’яті.

Переваги:

  • чудова графічна складова.
  • добре зроблена бойова система.
  • приємне звукове оформлення.
  • непогана оптимізація.
  • тленыши = милота.

Недоліки:

  • слабкий сюжет.
  • плоскі персонажі.

Нагадаю, що kena: bridge of spirits є справжнісінькою інді-грою, але при цьому як мінімум в графічному плані набагато краще, ніж дуже багато ааа-проекти, що зайвий раз демонструє нам відсутність необхідності в гігантських бюджетах для розробки добротних ігор. “кені” не вистачає лише хорошого оповідання, і я дуже сподіваюся, що emder lab виправлять цей прикрий момент у своїх майбутніх іграх. Давати поради з приводу придбання цієї гри я в цей раз не буду, все ж цінник у неї не особливо божеський (почекайте знижок, якщо не горить).

Від себе ставлю грі 7/10, а сам за сім откланиваюсь і сподіваюся, що розробники все ж на цій грі зароблять і колись в майбутньому порадують нас чимось ще більш класним.